Хто такий бамхантер у покері?

Карткова термінологія насичена цікавими визначеннями, зокрема щодо категорій гравців. Наприклад, є таке поняття, як бамхантер в покері. Хто це і чим він небезпечний чи вигідний для учасників турніру?

Що таке бамхант у покері?

Логічно, що той, хто практикує подібний підхід у грі, має статус бамхантера. Якщо дослівно перекладати з англійської, то це … “мисливець на простолю” (якщо вже зовсім прямолінійно і по-картковому – на лохів). Такий учасник зазвичай сфокусований на обчисленні найслабшої ланки серед колег по столу – так званих фішів, тобто буквально ще й ловить рибу.

Ключові особливості:

•  Бамхантер ухиляється від прямого змагання з рівними собі за рівнем. Тут буде потрібна сильна робота, дисперсія зростає, а виграш під питанням. Навіщо ризикувати, якщо є простаки, яких простіше обвести навколо пальця, спровокувати на пас чи ставку?

•  Грати виключно проти «риби» теж для такого мисливця нецікаво. У цьому випадку гарантовано майже завжди можна бути в плюсі, якщо глибоко селектити всіх. Але не так це й азартно.

Шукати таких фішів треба вміти, тут потрібні різні навички – від психології та спостережливості до швидкості розрахунку комбінацій.

Де і чому популярний бамхантінг у покері?

Бамхант часто зустрічається у такому вигляді гри, як хедс-ап-кеш. Буває, трапляються справжні курйози. Відкрито чимало столів, але скрізь сидять досвідчені регуляри та чекають на «рибу». Ніхто не робить жодного кроку, жодної ставки. І як тут бути? Попит переважив пропозицію.

Ось чому багато покер-рум проти таких ситуацій запровадили спеціальну систему – «цар гори». Число столів урізують на конкретний ліміт. Якщо хтось хоче зайняти місце за столом, то повинен приєднатися до регуляра і грати поруч із ним, поки той не піде. Незважаючи на такі заходи, все одно часто бамхантери у великій кількості приходять грати проти фішів, що треба обов’язково враховувати.

Також є інша тенденція. У грі на кеш 6-max геймери намагаються сісти за стіл, де знайдеться хоча б один фіш. Що ж, якщо замислитись, то грамотне спостереження, селект просто як повітря завжди потрібні всім гравцям. Важливо зрозуміти: якщо два найдосвідченіші гравці в покер постійно змагатимуться тільки між собою, то другий з них рано чи пізно стане банкрутом, сенсу в цьому особливого немає.

Зворотний бік такого явища як бамхантінг це проблема відсутності прогресу. Ігноруючи сутички з регулярами, можна розучитися освоювати новий досвід, з’являється звичка працювати за накатаним. Звичайно, якщо прибуток йде добрий, то такі питання особливо не хвилюватимуть.

Але покер – явище динамічне. Він із роками змінюється, і якщо аудиторія не вловлює тренди і не вдосконалюється, то статистика виграшів буде дедалі меншою. Висновок: той, хто хоче всіляко покращувати свою гру, не повинен уникати сусідства та дуелей з регулярами за столом покеру.